Був собі чоловік да жінка, а у них було два сина і дочка. От батько посилае синів орать; вони кажуть: «А хто нам обідать принесе?» Батько каже: «Дівка». А дівка каже: «Я дороги не знаю». От брати кажуть: «Як зійдеш на гору, так буде три дороги; на которій дорозі стружки будут лежать, то ти по тій і йди». Змій бачить, що два брата їдуть і все по дорозі стружки стружуть; він узяв стружки, позбирав, да кида по тій дорозі, що до його нори. Мати наварила обідать і дала дочці нести. Вона вийшла на гору і пішла по тій дорозі, по которій стружки лежать; дійшла до нори, а змій узяв її да в нору і кинув.
Брати ждали-ждали обіду да й випрягли воли; воли пустили пасти, а сами пішли додому да й питають матери: «Де ж ваш, мамо, обід?» Мати каже: «Я ж давно вам з дівкою послала». От вони до самого вечора її ждали: уранці всталі - її нема! Брати кажуть: «Мабуть її той проклятущий змій узяв!» Вони одяглись да й пішли сестри шукать. Ідуть да ідуть - коли чередник череду пасе. Вони поздоровались; чередник питає: «Куди ви ідете?» Вони кажуть: «До змія - сестри одіймати» - «Як хочете ви однять од змія сестру, то ізїжте у мене самого більшого вола». Вони не захотіли да й пішли. Ідуть да ідуть - коли пастух пасе овечки. Вони із ним поздоровались. Він їх питає: «Куди ві ідете?» - «До змія - сестри одіймать» - «Коли хочете її однять, то ізїжте у мене самого більшого барана». Вони не захотіли да й пішли.
Ідуть да ідуть - коли свинар пасе свині. Вони поздоровались. Він їх питає: «Куди вы ідете?» - «До змія - сестри одіймать». - «Коли хочете її однять, то ізїжте у мене самого більшого кабана». Вони не захотіли да й пішли. Ідуть да ідуть - аж змій стоїть коло свого дому. Змій каже: «Здрастуйте! Чого вас сюди бог заніс?» - «До тебе за сестрою». - «Коли хочете свою сестру узять, так ізїжте дванадцять волів, дванадцять баранів і дванадцять кабанів». Вони по малесенькому кусочку ізїли да й більше не захотіли. Він їх узяв да під камень підвернув.
Мати плакала, що нема ні синів, ні дочки; узяла відра да й пішла по воду до колодязя, набрала води да іде - коли горошина котиться по дорозі да й вскочила у відро, а вона і не бачила. Прийшла додому, виливає воду - коли дивиться: горошина у відрі; вона узяла да й ізїла, і од тієї горошини уродився син. Дали йому імя Покотигорошко; він росте не по часам, а по минутам. Посідали вечеряти, Покотигорошко питає: «Чи у вас, мамо, були іще діти?» - «Було у мене двоє синів і одна дочка». - «А де ж вони?» - «Змій украв дочку, так сини пішли її шукать; да нема ні синів, ні дочки».
Він повечеряв, обувся і одівся. «Піду ж і я тепер за ними». Просить коваля: «Ізроби мені велику булаву». Коваль ізробив йому булаву; Покотигорошко узяв булаву, заплатив да й пішов. Іде да іде - коли пасе чередник череду. Він із ним поздоровались; чередник його питає: «Куди ти ідеш?» - «Іду до змія - сестри одіймать». - «Ізїж у мене самого більшого вола, так одіймеш!» Він ізїв, подяковав да и пішов. Іде да іде - коли пастух пасе овечки. Покотигорошко із ним поздоровались; пастух його питає: «Куди ти ідеш?» Він каже: «До змія - сестри одіймать». - «Ізїж у мене самого більшого барана, так одіймеш!» Він ізїв, подяковав да й пішов. Іде да іде - коли свинар пасе свині. Покотигорошко із ним поздоровались; свинар його питає: «Куди ти ідеш?» - «До змія - сестри одіймать». - «Ізїж у мене самого більшого кабана, так одіймеш!» Він изїв, подяковав да й пішов.
Іде да іде - аж стоїть дом змія, і сестра бере коло колодязя воду: «Здрастуй, сестра!» - каже Покотигорошко. Вона йому: «Який ти мені брат?» Він каже: «Побачиш, який я тобі брат!» От виходить змій: «А, здрастуй!» - каже. «Здрастуй!» Змій його питає: «Чого ты прийшов?» - «За сестрою да за браттями». - «Ізїж дванадцять волів, дванадцять баранів і дванадцять кабанів». Він узяв, всі поїв. Змій каже: «Молодец! Ну, тепер чи будем биться, чи мириться?» - «Будем биться! Я з тобою не хочу мириться». - «Дми ток», - каже змій. «Дми ти, - каже Покотигорошко, - бо ти в своїм добрі хазяїн, а не я». От змій як дунув - ток у його став чавунний; а Покотигорошко як дунув - ток у його став мідний. От Покотигорошко як дав змію булавою, так змій став по коліна в землі; ударив другий раз - і убив змія. Тоді узяв змія, посік-порубав, на попіл перевіяв; братів з-під каменя ізвернув, забрав їх і сестру да й пішов додому. Батько і мати були раді!